Антон Ткачук

Антимадонна

2010-03-11T09:40:12Z

Зазвичай, я дуже спокійно відношусь до усіляких музичних новоутворень, які стадом гуртуються на просторах наших музичних телеканалів, але коли йде така відверто помітна копірка на Мадонну, я як відданий фан Королеви не можу не кричати!

Шановна пані Пильца, які маєте аргументи в своє виправдання? Адже тут зібрана (точніше, спародійована) чи не вся дискографія Співачки останніх років. Тут тобі і ще свіженький Celebration, 4 Minutes, I love New York з туру Confessions On the Dancefloor та частково Get Together. Панове ЖЖисти, скажіть, що ви також це бачите.

Три мегапікселi щастя.

2010-03-01T16:49:15Z

Так ми зустріли весну :о)

Пан Писака.

2010-02-18T12:59:59Z

Знову стукаєш своїми кривими пальчиками по клавіатурі. Зосереджено перебираєш словами, у пошуках влучного. Твої фаланги, точно солдати, що бігають замінованим полем: кожен невірний крок стає фатальним. Літери густими потоками розливаються білосніжним полем монітору, а наглядач – курсор, мов божевільний, впадає в крайності. Відчуття абсолютної шизухи додають чашки з недопитими кавою/соком/чаєм, обгортки бразильських цукерок, конспекти з режисури, словники англійської та флешка без ковпачка.
Натхнення ще те стерво. Вабить обірваними реченнями і загальними виразами, постійно на щось натякає і непомітно зникає. Тоді секундна стрілка настінного годинника найорганічніше вживається в роль вбивці, що подовгу грається із своєю жертвою. Ніч заварює міцного сну, а ти відчайдушно поїдаєш останні крихти вівсяного печива, ніби в ньому порятунок. Тік за таком проходять в очікуванні літературного дива. І ось воно, безпардонне та захекане, ввалюється в твою холодну кімнату і на раз зводить кінці з кінцями.
Готові тексти часто доводять тебе до ознобу, тому лише заради внуків ти зламав клавішу «Del» на клавіатурі. Хоча десь глибоко всередині мрієш про матову палітурку і трьох відданих фанів.

З Днем Закоханих!

2010-02-14T17:18:10Z

Головною складовою хорошого ДСВ є, власне, кохання та Еротика. Остання не існує без першого. Тому, цей пост присвячується відчайдухам-домосідам та просто незакоханим. Нехай цей ролик внесе крихту еротизму у ваш сьогоднішній вечірній монолог із комп'ютером :о)

Crazy in Barack.

2010-02-07T00:02:37Z

Напередодні наших виборів такий ролик - болісний суїцид :o)
Який же цей Барак кльовий (читати геніальний). Я хочу такого президента. Справжнього - одного росту з народом, навідміну від наших політиків, які аж корчаться від самоофігівання і своєї значимості.

Про світанок.

2010-02-06T01:09:59Z

Я зловив світанок у сачок. І під банку. Хм, бабуся мабуть би за таке сварилась, мовляв що це жорстоко. Точно, бешкетне хлопчисько.
   Але як же кортить надивитись на це диво, бо постійно воно пролітає якось надто швидко, безпам'ятно і невловимо. Жадібно напхатись світанковим цілющим повітрям і затамувати подих, щоб якнайдовше протримати в собі ту неймовірну легкість і красу.
   Небо - мутне і заспане, розкуйовджене нічними хуліганами-вітрами. Можна назбирати з нього собі молока до кукурудзяних пластівців. А потім хрустом від останніх будити кохану тушу поруч. Далі стусанами виганятись з теплої хати у пекельний мороз(якшо такий є) і шукати пригод.
   Велике могутнє сіті в момент перетворилось на безвинне кошеня, яке випадково виповзло на холод. Пасажири на зупинках трусяться, тягнуть на себе побільше в'язаного і теплого, вистромляючи тільки свої допитливі носи; автомобілі під шаром товстого, наваленого на них вночі, снігу додивляються свої наївні сни, а перші перехожі нервово шарпають ручки магазинів, котрі не відкриваються рівно о восьмій.
   Жоден із найвідоміших ентомологів не здатен виловити в свою колекцію найціннішого, найкрасивішого та насправді казково-чудесного. Світанок - їхній головний нездобутий трофей, що і зі мною розправився без особливих зусиль, покинувши серед гамірних перехожих...навіть не попрощавшись. Раптово, безслідно і назавжди.

Блазень? - В'язень!

2010-01-22T08:29:08Z

Із незаклеєних щілин вікна доноситься лемент морозного вітру. Скрізь них же він зачерпує холодні рештки вулиці і розкидає їх по лакованому паркету, на які ступають оголені боягузливі ступні. Ті ж у відчаї бігають по кількох квадратних метрах у пошуках острівця тепла. А руки підвішені льодяними путами. Ніби маріонетка танцюю у світлі місячного сяйва.

І мрію про світлу країну, де тепло і сонячно, де шляхи пригодницькі, проте безпечні, де заходи сонця ласкаві і дарують надію. Де плач – це тільки добавка до радості. Де ночі сиві і повчальні, не закутані у морок підземельних темниць, що лякають відсутністю світанків.

Шкода, що все це лише марення, те дивне місце знову засипає снігом і мене всесильним вихором знову щось вертає у холодну постіль. Це стіни. Вони уміють читати думки. Цього разу вони змилосердилися і відпустили, хоч і боляче вдарили у серце, залишаючи кровоточивий рубець.

Chapter One. James. "Avatar"

2009-12-18T20:41:53Z

Існують речі, на які можна дивитися вічно: на вогонь, на воду, що тече і на те як працює Джеймс Кемерон. Однозначно, ця людина ствердилась серед списку тих людей, які надихають. Принаймні, особисто мене.
Вчора відвідав прем'єру "Аватар". У ІМАХі. Сидів і розчаровувався...я не розумів, чому час така швидкоминуча штука. Три години гіпнотичного сеансу, що ввели в особливий кінотранс. Надзвичайно приємний і, водночас, новий післясмак.
Колосально масштабна, скурпульозна, важковитривала робота режисера та команди, котрим не можна не аплодувати стоячи. Так, це таки справді - новий світ: емоцій, бачення, сприйняття, втілення. Це новий том історії кінематографу, першим розділом якої є "Аватар".

очі злипаються.

2009-11-28T23:36:38Z

Ентоні тут, Ентоні там.
Далеко глибока ніч, а я все "бороздю" мережеві простори. Поняття "нормальний сон" вже викреслилось з моїх словників. Тепер це називається "перманентна дрімота".
Хочу якнайбільше почерпнути з двох останніх осінній ночей - натхнення, виваженість, настрої, почуття, сподівання, мрії... і шляхи їх здійснення. Все це орендую в рідної осені до наступного її приходу.
Зима. Накидані нашвидкуруч плани: 1.сесія 2.сесія 3.сесія. Одноманітно, проте масштабно і значимо.
Всім доброї ночі. І глибокого омріяного сну.

роздвоєння особистості.

2009-11-05T23:39:48Z

Переїжджаю на Blogger.
ЖЖ НЕ ЗАЧИНЯЄТЬСЯ!

Радий бачити на - http://antonyonemore.blogspot.com/

Ordinary Saturday.

2009-10-18T00:12:58Z

Тільки не роботою! Я готовий зараз зайнятись будь-чим, окрім. Звичайні осінні лінощі плюс брак фантазії. З останньою взагалі дурдом. Враження, ніби хтось просто закрутив вентель. Дуже нетипово.
***
Блукаючи по супермаркету, зупинився біля полиць із дитячим харчуванням і дуже серйозно задумався над тим, що хочу стати батьком. Потім, про себе, дав собі добрячого ляпаса і пішов за пивом:]
***
...а ще пізніше, випивши пиво, зрозумів, що в роль закоренілого 'холостяка' я вже, здається, переграю.
***
З матюками вибираючи потрібний трек - засинаю під Крихітку. Сальцова, виходь за мене!

А яка субота була в тебе?

the E.N.D.

2009-08-21T22:54:51Z

Здається, пройшла вже ціла вічність з того часу, як ми з Маленькою Che "ковбасились" під Elephunk(2003) - власне, наше перше знайомство з BEP'ами. Та-а-а-аак, це було холодною зимою, коли лише гарячий чай, Will.i.am'ові начитки і солодкий Fergie'н голос зігрівали наші школярські серця:)
Ми були на вершині. Звісно, бо хто ж ще, окрім нас знав більшу частину текстів таких прикольних чуваків з далекої "забугорщини". "В тебе нема альбому BEP'ів?!!! Ти - лузер" - кричали ми услід сихівським geek'ам, які навішували нам, наче макарони на вуха, всяку гавняну попсу.

Monkey Business(2005)...оу...тут взагалі...ноу комментс: літо, перший комп'ютер, в Che батьки на роботі, якісь саморобні сигарети з чаю(!), вікна навстіж і...My humps!!! Ломана пластика, "каварні" погляди - тоді це називалося брудними танцями:) - апогей нашого нездорового фанатизму.

Так от, до чого я веду.
The Energie Never Die - нова платівка, яка вернула нас із Che в цей підлітково-нестабільний підривний стан щасливого дитинства - абсолютно нова форма синтезу електро-музики та хіп-хопу від вищезгаданих, моїх улюблених, the Black Eyed Peas. "Це музика, яку будуть слухати твої внуки" - сказав я мамі, коли вона ненароком опинилась в зоні дії "ф'ючемелодій" у неперевершеному виконанні Фантастичної Четвірки: Will.i.am, Fergie, Apl.De.Ap & Taboo.

Boom Boom Pow, I Gotta Feeling, Alive, Missing You, Ring-A-Ling, Simple Little Melody, Where Ya Wanna Go, Out Of My Head, One Tribe, Rock That Body - це невід'ємна частина твого плейлиста в новій ері, ері Техносу...:)

enjoy

antony_tkachuk @ 2009-08-11T01:14:00

2009-08-10T22:34:18Z

Некомпетентний - напрошується самовирок, що блукає наді мною наче чорна стара жирна ворона. Своїм крякотом розриваючи те, що колись називалось Тохою.
Півдругої ночі, пуста квартира, душероздираюча моя кохана музика.... - перша стадія серпневої депресухи, що тільки новою хвилею накочується разом із кожною наступною нотою, кожною думкою, кожною втішаючою смс-кою від друзів.

'forbidden love' або Madonna-addict:)

2009-07-01T23:52:10Z

Madonna — «еталонний» галюциноген. Його незвичайні психологічні ефекти, які включають появу малюнків при закритті очей, викривлене відчуття часу, геометричні фігури, що повільно рухаються, зробили його одним з найвідоміших галюциногенів. (матеріал із Вікіпедії - вільної енциклопедії)

Курсова робота другого семестру.

2009-06-25T07:47:01Z

Хочу бути другом from Antony Tkachuk on Vimeo.

Вигнані та загублені.
Приречені та забуті.
Вони - нікому непотрібні бездомні...
Серед київських вулиць - сотні блукаючих душ.
Кожен з них хоче стати твоїм другом!

думки вголос.

2009-06-08T21:41:22Z

Інколи так самотньо опинитися попереду...

Так сумно, коли друзі сидять на лаві запасних, чи стоять під "знаком питання"...
Так несправедливо, що ті, хто порушує правила - залишаються у фаворитах...

Крізь мої окуляри.

2009-05-24T18:08:04Z

В недільний вечір, могутній та суворий мегаполіс здається таким вразливим.
   Щойно пройшов дощ. В калюжах відбивається "підгоріле бізе", що повзе у, задурманеному післядощевим повітрям, небі.
   Невтомні автомобілі - мокрі та самотні - їздять серед пустих вулиць, тільки моргаючи на горбочках фарами, намагаючись хоч якось звернути на себе увагу.
   Ось іде останній перехожий, від'їжджає остання напівпуста маршрутка, народжується остання думка в голові.
   А завтра буде нова сторінка, нові враження, нові сподівання, нові ідеї, нове кохання, нове народження, нова дружба, нова смерть, нове щастя, нові дзвінки та листи, нове сміття, нові емоції, завтра буде все з початку...з нового початку.

Присятчується всім.

№1.

2009-05-23T00:47:20Z

Кілометри графіту проміняли на тонни мегабайт електронного рукопису.
Ось воно - сучасне інтернет-графоманство...

Хе-хе,
на Чоколівці 3:38, "за бортом" - +16. Наш ЖЖ-лайнер відправиться вже через декілька хвилин. Я ж, як капітан повітряного корабля, обіцяю зробити Ваш переліт максимально комфортним та безпечним, тому вмощуйте свої задниці на першокласні велюрові сідала і сьорбайте "Мартіні", а за все решта можете не хвилюватись, мої стюарди: Муза, Логіка та Здоровий Глузд подбають про всі Ваші "захцяночки":)